Виступи спікера
Як отримувати посилання через наукові публікації?
Найперша перешкода — це проблема з потраплянням в наукову нішу. Проте, це не так важко. Головне, це базуватись на перевіреній інформації та використовувати авторитетні джерела. Головна відмінність псевдонауки від науки — це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування.
Багато хто може вдаватися в питання: для чого це все, адже гести й так працюють. Проте, такий підхід може бути або доповненням або розбавленням вашого лінк профайла.
Мінуси гестів:
- HQ GP дуже дорого
- Ефект заспамованості
- Затухання сили геста
- Потрібно реанімувати Tier 2-3
- Складнощі пошуку
- При апдейтах інколи потрібно зносити (втрата коштів)
Плюси гестів:
- Швидкість набору контенту
- Швидкий ефект
- Швидкий постінг бажаного з вашим посиланням
- Можливість редагування та комунікації з вебмайстром
Що таке наукова стаття та який профіт від неї можна отримати?
Денис перераховує кілька основних моментів, які він бере з власного досвіду:
- Актуальна тема
- Реальний автор
- Дослідження, яке є корисним та правдивим
- Логічна та правильна структура
- Ключові слова
- Трастовість на роки
- Референсні посилання на трастові джерела) де також є ваше посилання)
- Просування автора (Індекс Хірша) та можливість в майбутньому публікацій в світових журналах з першої когорти
- Просування статей (Індекс цитування статей)
Трастовість та правдивість
В першу чергу, потрібно звертати увагу на шерінг на топові наукометричні бази, що мають параметри, які значно перевищують параметри звичайних GP. Кожен журнал вказує ці бази.
Мінуси наукових публікацій
Звісно, як і всюди, в цьому підході також є мінуси:
- Складність написання загалом (структура, актуальність)
- Тривалість написання (це можна компенсувати, якщо правильно сформувати тз для
- копірайтера)
- Порозуміння з копірайтером (що саме потрібно написати)
- Дедлайни (в кожній конференції та журналу є свої дедлайни, які можуть не збігатися зі
- швидкістю написання статей копірайтером)
- Модерація статті самим оргкомітетом видання
- Пошук періодичних видань з шерінгом на наукометричні бази
Проте, на думку Дениса, всі ці проблеми можна компенсувати завдяки правильному менеджменту.
Як почати?
Денис пропонує підхід, який він описує у декількох кроках.
Крок 1. Стаємо дослідником
Реєструємо акаунт на https://scholar.google.com/:
- з фото та персоналізацією пошти;
- профіль діяльності в нас – це макро та мікроекономіка міжнародна;
- бажано закріпити в профіль свою дипломну роботу або статті, якщо вони вже є;
- додати статті за вашим профілем, якими ви цікавитесь.
Крок 2. Реєстрація в https://orcid.org/
Тут ми отримаємо унікальний шифр науковця, бо деякі видавництва потребують саме його для ідентифікатора (тут також заповнюємо персоналії). Крім того, так вашу статтю ніхто не зможе вкрасти і ви зможете слідкувати за своєю статтею в онлайн режимі.
Пошук теми для статей
Денис одразу ділиться, що це не є складно. Потрібно комунікувати з SEO спеціалістом та дізнатися, які статті плануються поститись на блог сайту або сторінки, які в пріоритеті прокачування.
Взяти ключові слова або загальну тему та зробити дослідження в Google Академії, в наукометричних базах (SJR, Scopus, Web of Science) за свіжими статтями (5 – 10 статей). Далі, читаємо їх та формуємо власне бачення теми майбутніх наукових статей. Зберігаємо ці статті, адже вони будуть опорними для написання власних в майбутньому.
Опорні статті та структура
Опорні статті — це ті статті, які дуже близькі по вашій темі (вони мають бути науковими, шукайте їх в наукометричних базах). Кількість – 3-5 шт. З них ви можете брати макет структури, але модернізувати під себе. Вони вам будуть потрібні для списку джерел для цитування. Текст потрібно перефразовувати.
Структура статті — це головний заголовок, H2-H3. У науковій статті вони мають бути логічно з’єднані та доповнювати один одного. Про це Денис докладно розповідає в відео за QR кодом:
Дуже часто буває таке, що наукові статті платні і можна побачити тільки частину цієї статті. В такому випадку, Денис рекомендує ресурс, який відкриває статті у більшості випадків: https://sci-hub.se/
Науковість тексту
- Ваша стаття має презентувати конкретні дані. Пам’ятайте про статистику (одиниці виміру, періоди, похибка (інфляція), дисперсія, правдивість, застосування для числових даних параметричних та непараметричних методів (тестів) оцінки результатів
- Візуалізація статистики
- Перевірка ваших гіпотез, що базуються на паралельності з опорних статей.
Правдивість статистичних показників – це ступінь відповідності їх тим даним, які вони відображають. Вірогідними результати будуть в тому випадку, коли отримані результати вірно відображають об’єктивну реальність і статистична похибка не перевищує 5%.
Денис рекомендує сервіс WolframAlpha у випадку, якщо у вас немає можливості розбиратись зі статистикою.
Пошук конференцій та журналів для публікації
Тут може бути широкий спектр можливостей. Після того, як ми заповнимо профайл в Google Академії, нам будуть приходити листи з конференціями, але це довго. Наступний спосіб – це той самий пошук статей, де вони розміщувались.
Наприклад цей сервіс:
https://www.scimagojr.com/journalrank.php?area=2000&order=rpd&ord=desc
У цьому сервісі можна фільтрувати видання за рейтингом. Нас будуть цікавити Q2 – Q4 видання. Окрім цього, можна фільтрувати за країнами. Назву журналу забиваємо в пошуковик, заходимо на ресурс і контактуємо. Нас цікавлять саме першоджерела, зазвичай їх вказують в наукометричних базах.
Ще один спосіб дізнатись про майбутні місця публікацій – у самих авторів, які часто публікуються.
Пошук співавторів
Google Академія – це великий пошуковик, який має базу статей та науковців різних профілів. Нас будуть цікавити науковці, які активно постять статті та в яких є профіль в Google Академії. Робимо запит за нашою тематикою, ставимо фільтр за актуальним роком. У нашому випадку – 2023 і вивчаємо профайли науковців, прізвище яких підкреслено гіперпосиланням (це означає, що в нього є профайл Google Академії).
Комунікація зі співавторами
Денис застерігає, що такими людьми слід комунікувати обережно і по суті, дипломатичною мовою фахівця. Обов’язково вказуємо, з якого ви університету, показуємо, що ви зацікавились його статтями. Потім в розмові згадуйте що вас цікавить наукова взаємодія та спільні публікації з його експертною оцінкою. Згадайте, що ви працюєте в фінансовій компанії, яка не проти ділитись своєю експертизою, а також скажіть, що всі публікації ви можете оплачувати. Обов’язково створіть власний підпис під листами (Master Degree якогось університету).
Умови публікації
Після того, як ми знайшли онлайн конференцію або періодичне видання, обов’язково читайте умови участі, завантажуйте формат, в якому цей журнал приймає тези, дедлайни.
Якщо експерт пропонує свій варіант конференції – це добре, але дізнайтесь всі умови для того, щоб в майбутньому поставити правильне ТЗ на копірайтера.
ТЗ копірайтеру
Цей процес також доволі простий:
- Вказуємо тему
- Додаємо ключові слова
- Вказуємо майбутній журнал з вимогами до написання
- Додаємо структуру, яка збігається з вимогами + статистику та кількість діаграм чи графіків
- Додаємо опорні статті та приклади статей + вказуємо, скільки джерел ще додати
- Додаємо частково логіку, яку повинен відобразити копірайтер в статті
- Вказуємо акцептор, який повинен бути в референсах
- Дедлайни повинні бути чіткими
Майбутні перспективи
Підсумовуючі, Денис ділиться з можливими вигодами такого підходу:
- Трастові вічні посилання на рейтингових платформах
- Цитування наших статей + цитування нами наших попередніх статей
- Просування автора та в майбутньому можливість публікацій в Q1 журналах
- Чистота методу
- Дуже дешево (до $100), часто — безоплатно
- Пошук експертів співавторів, які додатково допоможуть просунути ваш сайт
- Експерти (співавтори) як пруфрідери для нас
- Можна публікуватись по декілька разів в періодичних виданнях
- Можна монетизувати продаж своїх наукових експертних статей
Посилання на соціальні мережі Дениса:
Telegram: DenVg2
Facebook: denis.volgin.77
Gmail: [email protected]